гордовитий

гордовитий
—————————————————————————————
гордови́тий
прикметник

Орфографічний словник української мови. 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "гордовитий" в других словарях:

  • гордовитий — а, е. 1) Те саме, що гордий 1). 2) Сповнений гордості (у 2 знач.); піднесений. 3) Який зневажливо, зверхньо ставиться до інших; пихатий. || Який виражає пихатість …   Український тлумачний словник

  • амбітний — гордовитий [XVIII] П єр Ругон, захланний егоїст, загарбує в свої руки весь маєток матері і сестер та братів і жениться, щоб ввійти в круги плассанської буржуазії, з дочкою збанкрутованого купця, панною Фелісіте, красунею, здатною блищати в… …   Толковый украинский словарь

  • фузульний — гордовитий, зарозумілий, нахабний [VII] …   Толковый украинский словарь

  • бутний — Бутний: Бутний: Бундючний, пихатий [XX] Показати стан суспільності на Україні в 1647 р. шляхту, міщан, селян, жидів, козацтво; показати, як шляхта сильна, певна свого панування, бутна, міщанство зайняте наживою і спорами релігійними і ніхто не… …   Толковый украинский словарь

  • надменный — Древнерусское – надъменъ. Старославянское – надъменъ (гордый). Общеславянское – nadъmenъ. Прилагательное «надменный» является славянским по происхождению. Впервые в письменных памятниках слово упоминается в XI в. В других славянских языках этому… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • гордовитість — тості, ж. Властивість за знач. гордовитий 1), 3) …   Український тлумачний словник

  • гордовито — Присл. до гордовитий …   Український тлумачний словник

  • доступний — а, е. 1) Який годиться багатьом, усім. || Який відповідає силам, здібностям, можливостям кого небудь. 2) Легкий для розуміння; дохідливий. 3) До якого або по якому можна пройти. 4) рідко. Який може легко доступити до кого небудь, викликати до… …   Український тлумачний словник

  • думливий — а, е, рідко. 1) Заглиблений у думки; задумливий, замислений. || Здатний глибоко роздумувати, розмірковувати. 2) Те саме, що гордовитий …   Український тлумачний словник

  • думний — а, е. 1) розм. Заглиблений у думки; задумливий, замислений. || Який виражає заглибленість у думки. 2) рідко. Те саме, що гордовитий. 3) іст. Прикм. до дума 3). || Стос. до боярської думи. Думний дяк …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»